Спадщина

Поняття та процедура отримання спадщини.


Спадщина
- матеріальні і нематеріальні цінності, права та обов'язки померлої фізичної особи, що переходить до спадкоємців. Сукупність цих прав та обов'язків називають спадщиною. Оформлення спадщини є невідкладною процедурою навіть під час карантину, адже строки для прийняття спадщини під час карантину не продовжуються. Заява про прийняття спадщини подається в шестимісячний строк, який починається з дня коли особа оголошується померлою.
Спадкодавцем може бути лише фізична особа (громадянин України, іноземний громадянин або особа без громадянства).
Спадкоємцями можуть бути як фізичні, так і юридичні особи, а також держава та інші суб'єкти публічного права. У фізичних осіб є перевага перед іншими суб'єктами: вони можуть спадкувати як за законом, так і за заповітом. Юридичні особи, держава, інші суб'єкти публічного права можуть спадкувати тільки за наявності прямої вказівки про це у заповіті.
Спадкування за заповітом або за законом.
Цивільне законодавство передбачає, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Якщо фізична особа склала заповіт, і не скасувала його, то у разі її смерті спадкування здійснюється за заповітом. Спадкування за заповітом поставлене на перше місце серед видів спадкування. Це підтверджується статтею 1223 ЦК України, яка залишає право на спадкування спадкоємцям за законом лише за відсутності заповіту або повного чи часткового визнання заповіту недійсним.
Статтею 1221 Цивільного Кодексу України передбачено, що місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця. Тимчасове місце про­живання, як і місце смерті спадкодавця, не визнається місцем відкриття спадщини.Визначення місця відкриття спадщини має важливе практичне зна­чення, оскільки згідно з ним: 1) нотаріус за місцем відкриття спадщини вживає заходів щодо охорони спадкового майна (стаття 1283 Цивільного Кодексу України); 2) спадкоємці подають заяву про прийняття спадщини або про відмо­ву від неї до нотаріальної контори, яка видає їм свідоцтво про право на спадщину (статті 1268, 1273, 1298 Цивільного Кодексу України); 3) кредитори спадкодавця за місцем відкриття спадщини пред'являють вимоги до спадкоємців (стаття 1281 Цивільного Кодексу України).
Підстави усунення від спадкування.
Законодавець передбачає «законне» усунення спадкоємця від права на спадкування, підстави якого чітко вказуються в законі ст. 1224 ЦК України. Згідно ст. 1235 ЦК України, спадкодавець у заповіті може без зазначення причин позбавити права на спадкування будь-яку особу із числа спадкоємців за законом. Тоді ця особа не може одержати право на спадкування. У ст. 1224 цивільного кодексу України, передбачено випадки, коли спадкоємці взагалі не мають права на спадкування, не зважаючи на те, що існували певні передумови для закликання їх до спадкування.
Не мають права на спадкування: особи, які навмисно перешкоджали спадкодавцеві скласти заповіт, внести до нього зміни або скасувати заповіт і цим сприяли виникненню права на спадкування у них самих чи в інших осіб або сприяли збільшенню їхньої частки у спадщині; особи, які умисно позбавили життя спадкодавця чи будь-кого з можливих спадкоємців або вчинили замах на їхнє життя. Проте, вказані положення закону не застосовуються до особи, яка вчинила такий замах, якщо спадкодавець, знаючи про це, все ж призначив її своїм спадкоємцем за заповітом. Вчинення спадкоємцем таких кримінально карних дій має засвідчуватися обвинувальним вироком суду, який набрав законної сили; не мають права на спадкування за законом батьки після дитини, щодо якої вони були позбавлені батьківських прав і їхні права не були поновлені на час відкриття спадщини. Позбавлення батьків батьківських прав разом із тим не впливає на право дитини бути спадкоємцем після смерті батьків; не мають права на спадкування за законом одна після одної особи, шлюб між якими є недійсним або визнаний таким за рішенням суду. Смерть дружини або чоловіка не є перешкодою для визнання шлюбу недійсним. Тому навіть і після смерті одного з подружжя за рішенням суду шлюб може бути визнаний недійсним. Якщо шлюб визнаний недійсним після смерті одного з подружжя, то за другим із подружжя, який його пережив і не знав та не міг знати про перешкоди до реєстрації шлюбу, суд може визнати право на спадкування частки того з подружжя, хто помер, у майні, яке було набуте ними за час цього шлюбу; не мають права на спадкування за законом батьки (усиновлювачі) та повнолітні діти (усиновлені), а також інші особи, які ухилялися від виконання обов'язку щодо утримання спадкодавця, якщо ця обставина встановлена судом. Факт ухилення особи від виконання обов'язку щодо утримання спадкодавця встановлюється судом за заявою заінтересованої особи (інших спадкоємців або територіальної громади).При цьому слід враховувати поведінку особи, розуміння нею свого обов'язку щодо надання допомоги, її необхідність для існування спадкодавця, наявність можливості для цього та свідомого невиконання такою особою встановленого законом обов'язку
На відміну від випадків, коли особа не має права на спадкування, закон передбачає випадки, коли за рішенням суду особа може бути усунена від права на спадкування, а саме: якщо буде встановлено, що особа ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані. Суд при вирішенні справи про усунення особи від права на спадкування повинен установити як факт ухилення особи від надання спадкодавцеві допомоги, так і факт перебування спадкодавця в безпорадному стані через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво та потребу спадкодавця в допомозі цієї особи. Ухилення особи від надання допомоги спадкодавцеві, який потребує допомоги, полягає в умисних діях чи бездіяльності особи, спрямованих на ухилення від обов'язку забезпечити підтримку та допомогу спадкодавцю, тобто ухилення має бути пов'язане з винною поведінкою особи, яка усвідомлювала свій обов'язок, мала можливість його виконувати, але не вчиняла таких дій. Для задоволення позовних вимог у справах про усунення від права на спадкування відповідно ч. 5 ст. 1224 цивільного кодексу мають значення обставини: ухилення особи від надання спадкодавцеві допомоги при можливості її надання; перебування спадкодавця в безпорадному стані;
потреба спадкодавця в допомозі саме цієї особи.
426
Успішно проведених процедур по розшуку майна боржника, встановлення доходів боржника та стягнення аліментів.
98%
Виграних справ.
645 443
Зекономлених коштів клієнтам.

Адвокат по цивільним справам у м. Полтава

Для вирішення цивільних спорів зверніться до нашого адвоката за номером:
+38 (095) 201 89 45

Або заповніть форму для зворотнього дзвінка:
Залиште свій номер телефону для зворотнього дзвінка!
Або зателефонуйте нам за номером:
+38 (095) 201 89 45
Не знайшли потрібну Вам послугу?
Заповніть форму та отримайте безкоштовну консультацію!
Замовити зворотній дзвінок
Наш адвокат зателефонує вам для уточнення деталей!
Made on
Tilda