Як виселити особу зі свого житлового приміщення без її згоди?

Як виписати та виселити колишнього члена сім'ї (чоловіка/дружину) без згоди останнього (ї)?

Проблемні аспекти вирішення питання щодо виселення, в тому числі і зняття з реєстрації місця проживання особи, на сьогоднішній день є досить актуальними та неоднозначними з огляду на усталену судову практику. Як Ви знаєте, існує два шляхи вирішення питання щодо виселення особи із приміщення, на яке у неї немає права власності – це: 1) за допомогою досудового етапу вирішення спору (у такому разі, особа, яка немає права власності на житлове приміщення, звертається до відповідного ЦНАПу із заявою про зняття її з реєстрації місця проживання); 2) за допомогою судового провадження (у такому разі, особа-власник житлового приміщення звертається до суду із відповідною позовною заявою, в якій просить зняти з реєстрації місця проживання та виселити особу).
Найбільш поширеними випадками, коли клієнти звертаються до нас за допомогою є ситуації, при яких чоловік та дружина фактично розлучилися, але один із них не «виписується» та не виселяється із житлового приміщення, що є у власності іншого екс-чоловіка чи екс-дружини.
Також, все більше звернень від клієнтів надходить щодо випадків, коли особа придбала житлове приміщення на електронних торгах (наприклад, на ДП «Сетам» або ДП «Прозорро.Продажі»), але у такому приміщенні зареєстровані люди (колишні власники) та не хочуть звідти виселятися.
Отже, пропонуємо Вам розібратися в даній статті ці два питання та знайти вихід із цих ситуацій.
Перше, що треба пам'ятати, так це те, що реєстрація місця проживання не наділяє таку особу правами власника житлового приміщення. Реєстрація місця проживання – це надання особі виключно права користуватися житлом.
По-друге: реєстрація місця проживання дійсно впливає на розмір комунальних платежів, створює перешкоди у здійсненні власником відчуження (продажу) свого житла, а також може призвести до інших негативних наслідків для власника.
Отже, щоб запобігти виникненню негативних наслідків, власникові житлового приміщення (будинку чи квартири) потрібно звертатися до суду із відповідною позовною заявою про зняття особи з реєстрації місця проживання та виселення.
Законодавством України передбачено декілька підстав для виселення особи. Зокрема, членів сім'ї власника жилого будинку (квартири) може бути виселено у випадках, передбачених частиною першою статті 116 Житлового кодексу України. Виселення провадиться у судовому порядку без надання іншого жилого приміщення.
Варто пам'ятати, що припинення сімейних відносин з власником будинку (квартири) не позбавляє їх права користування займаним приміщенням.
Згідно зі ст. 116 Житлового кодексу України, виселення особи може відбуватися якщо:
1. наймач, члени його сім'ї або інші особи, які проживають разом з ним, систематично руйнують чи псують жиле приміщення.
2. наймач, члени його сім'ї або інші особи, які проживають разом з ним, систематично використовують його не за призначенням.
3. наймач, члени його сім'ї або інші особи, які проживають разом з ним систематичними порушеннями правил соціалістичного співжиття роблять неможливим для інших проживання з ними в одній квартирі чи в одному будинку, а заходи запобігання і громадського впливу виявились безрезультатними.
Як бачимо, законодавством перелічені підстави для виселення особи, водночас з цим, у всіх перелічених трьох випадках, дії вищезазначених осіб повинні мати систематичний характер. Якщо систематичності не буде, то шанси виграти судову справу є досить малими. Більше того, кожен факт систематичності повинен бути доведеними належними та допустимими доказами.
Із власного досвіду скажемо Вам, що вище перелічені підстави є не досить поширеними у їх застосуванні, бо вони важко доводяться.
Натомість, існують ще декілька підстав для виселення та зняття з реєстрації місця проживання особи.
Однією з такої підстави є втрата особою права користування житловим приміщенням. Зокрема, відповідно до ч. 2 ст. 405 Цивільного кодексу України, член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
Тобто, якщо особа, яка зареєстрована у квартирі чи будинку не проживає у ній (ньому) більше року, то таку особу можна виселити та зняти з реєстрації місця проживання. Відсутність особи понад рік у зареєстрованій квартирі чи будинку із поважних причин (наприклад, поїхав у відрядження) не буде підставою для виселення такої особи. Водночас з цим, для того, щоб підтвердити вказані обставини, потрібні відповідні докази.
Іншою підставою для зняття особи з реєстрації місця проживання та виселення є припинення сервітуту.
За змістом ст. 401 Цивільного кодексу України, сервітут – це право користування чужим майном.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 406 Цивільного кодексу України, сервітут припиняється у разі припинення обставини, яка була підставою для встановлення сервітуту
Як визначено у ч. 2 ст. 406 Цивільного кодексу України, сервітут може бути припинений за рішенням суду на вимогу власника майна за наявності обставин, які мають істотне значення.
Відповідно до ст. 7 Закону України « Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.
Отже, аналіз вищевказаних вимог законодавства призводить до того, що особу може бути знято з реєстрації місця проживання у випадку припинення сервітуту. Вступ у шлюб та створення сім'ї – це і є підстави, за яких виникає сервітут.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 04.12.2019 у справі № 235/9835/15-ц зазначено про те, що «аналіз положень глави 32 ЦК України свідчить, що сервітут - це право обмеженого користування чужою нерухомістю в певному аспекті, не пов`язане з позбавленням власника нерухомого майна правомочностей володіння, користування та розпорядження щодо цього майна. Відповідачі вселилися в будинок і набули право користуванням чужим майном, яке по своїй суті є сервітутом. Відповідно до частини другої статті 406 ЦК України сервітут може бути припинений за рішенням суду на вимогу власника майна за наявності обставин, які мають істотне значення. Суди встановили, що відповідачі вселилися у спірний будинок як члени сім`ї власника будинку ОСОБА_1 . Доказів того, що після розірвання шлюбу за рішенням суду, вони ведуть спільне господарство, проживають однією сім`єю із власником будинку і є членами його сім`ї суду не надано. Тому право відповідача на користування чужим майном підлягає припиненню на вимогу власника цього майна на підставі частини другої статті 406 ЦК України. Так, суди попередніх інстанцій, встановивши, що відповідачі користувалась спірним будинком під час дії сервітуту, на час розгляду справи обставини, які були підставою для встановлення сервітуту, припинились, дійшли помилкового висновку про відсутність правових підстав для їх виселення із приміщення, яке належить позивачу на праві власності, набутому в установленому законом порядку. За таких підстав, колегія суддів вважає наявними підстави для виселення відповідачів із спірного займаного житлового приміщення з підстав, передбачених статтею 406 ЦК України».
Як виселити та виписати колишнього власника квартири/будинку, якщо останні були придбані на торгах?
На теперішній час, все більше стало випадків, коли люди купляють житло на аукціонах. Купити житло на аукціоні – це означає купити житло із високим дисконтом від ринкової вартості. Водночас з цим, нерідко є випадки, коли особа купляє житло на аукціоні, оформляє на себе право власності і дізнається, що в такому житлі зареєстровані колишні власники, або не тільки зареєстровані, а й фактично проживають у ньому. Що ж робити у такому випадку новому власнику? Дану ситуацію допоможе вирішити тільки суд.
У такому разі, власнику житлового приміщення слід звертатися до суду із позовними вимогами про усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майно, як визначено у ст. 391 Цивільного кодексу України.
Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного суду від 03 червня 2020 року по справі №196/476/13-ц, де судом було визначено, що якщо новий власник житла (будинку), що було придбане на прилюдних торгах, не може користуватися своєю власністю, оскільки колишній власник цього житла відмовляється виселятися з нього, то порушене право нового законного власника підлягає захисту шляхом усунення перешкод у здійсненні права власності шляхом виселення колишнього власника.
Таким чином, як бачимо, законодавством встановлені різні правові механізми для виселення та зняття особи з реєстрації місця проживання. Від себе скажемо, що процес виселення є досить важким в плані доказування всіх аспектів справи. Водночас з цим, адвокати нашої компанії по сімейним та житловим справам мають позитивний досвід роботи щодо виселення та зняття осіб з реєстрації місця проживання.
У разі виникнення у Вас будь-яких правових питань, просимо звертатися по телефону: +38(095) 201-89-45
16
Успішно виграних справ щодо виселення особи із житлового приміщення.
100%
Виграних справ.
9
Справ врегулювано шляхом проведення переговорів на досудовому етапі.

Адвокат по житловим справам у м. Полтава

Для вирішення житлових спорів, зверніться до нашого адвоката за номером:
+38 (095) 201 89 45

Або заповніть форму для зворотнього дзвінка:
Залиште свій номер телефону для зворотнього дзвінка!
Або зателефонуйте нам за номером:
+38 (095) 201 89 45
Не знайшли потрібну Вам послугу?
Заповніть форму та отримайте безкоштовну консультацію!
Замовити зворотній дзвінок
Наш адвокат зателефонує вам для уточнення деталей!
Made on
Tilda